Як працює EMDR-терапія

EMDR-терапія є одним з методів травматерапії, що допомагає подолати наслідки психологічних травм. Особливість цього методу полягає в тому, що EMDR дозволяє перепрацювати будь-який емоційний досвід, навіть такий, про який людина не може говорити. Це є особливо значущим в роботі з травмуючим досвідом, контакт з яким є утрудненим або неможливим.

Для лікування психотравми необхідно відновити хронологію подій. Тоді психіка зможе опрацювати те, що трапилося, і запровадити йому місце в довгостроковій пам’яті. Події, що зберігаються в довгостроковій пам’яті, не викликають екстремальної емоційної реакції при зверненні до них, тому вони є безпечними для психіки. Так зберігаються всі біографічні події, які ми проживаємо щодня.

Травматичні спогади зберігаються інакше від біографічних. Оскільки травмуючі події перевантажують внутрішні системи обробки і збереження інформації, то хронологія події порушується, і вона зберігається фрагментарно. І через це не може бути до кінця обробленою і відправленою у довготривале “сховище” пам’яті. Така подія залишається “на поверхні”, як відкрита програма в комп’ютері на робочому столі, і тоді свідомістьчас від часу стикається з нею. Такі зіткнення проживаються психікою не як спогади, а ніби як минула подія знов відбувається в реальному часі, і людина щоразу повторно занурюється в ті самі емоції, що відчувала під час травмування.

EMDR-терапія дозволяє клієнтам по проходженні курсу повністю відтворити хронологію травмуючої події, “повернувши на місце” всі відсутні фрагменти. Подія перезберігається в психіці, що дозволяє не відчувати більше стресового емоційного навантаження при спогадах про неї у теперішньому та майбутньому.

EMDR – це інтенсивна, глибока терапія, що базується на природній особливості психіки переробляти неприємний досвід під час сну. Цей феномен давно відомий людству і знаходить відбиток у деяких приказках: “Ранок покаже, що вечір не скаже”, “З цим треба переспати”, “Ранкова година двох вечірніх вартує”, “Ранок від вечора мудріший” тощо.

Дійсно, у структурі сну є фаза швидких рухів очей – так званий REM-сон (Rapid Eye Movement) або ШРО-сон. Під час цієї фази очні яблука людини швидко рухаються під заплющеними повіками. Якщо в цей момент людину розбудити, то вона розповість про яскраві емоційні образи, в основному неспокійного змісту. Вранці від цих образів зазвичай спогадів не залишається, а подія, що турбувала напередодні, в багатьох випадках вже не здається такою тривожною. Вчені вважають, що так відбувається переробка травматичного досвіду і його інтеграція і асиміляція, тобто переміщення на адаптивне (безпечне) зберігання до довгострокової пам’яті.

Цю властивість психіки покладено в основу EMDR-терапії. Якщо під час сну фокус на травмуючій події має дифузний, розсіяний характер, то під час сеансу EMDR-терапії він точно зафіксований на епіцентрі хвилюючих переживань.

Назва EMDR (українською мовою читається: “е-ем-ді-ар”, іноді пишеться також: ЕМДР) – є абревіатурою від англійського “Eye Movement Desensitization and Reprocessing” що означає: “Десенсибілізація і переробка за допомогою рухів очей”. У літературі можна ще зустріти абревіатуру ДПДГ – це застаріла російськомовна назва методу, його використовували у перших перекладах англомовної літератури з EMDR на російську мову. Зараз цю назву вживати не прийнято, коли йдеться про EMDR-терапію, проте до неї все ще звертаються деякі перекладачі.

EMDR-терапевти використовують встановлені робочі алгоритми – протоколи EMDR. Існує основний 8-фазовий протокол, що є прийнятним у 80% випадків, а також безліч додаткових спеціальних протоколів, спрямованих на роботу з окремими специфічними терапевтичними цілями. Усі протоколи EMDR проходять ретельну перевірку та апробацію.

EMDR належить до найдосліджених методів сучасної психотерапії, щорічно проводяться десятки досліджень у всьому світі, результати яких презентуються на щорічних міжнародних та локальних конференціях з EMDR. Така велика кількість досліджень у галузі застосування EMDR пов’язана, мабуть, із відносною короткостроковістю методу, що спрощує проведення досліджень. Дійсно, вирішення проблеми за допомогою EMDR-терапії потребує менше часу порівняно з іншими психотерапевтичними методами, які застосовуються в аналогічних випадках.

Винахідниця методу Френсін Шапіро спершу використовувала метод для лікування ПТСР (посттравматичного стресового розладу), фобій, наслідків нападів та сексуального насильства. Результати досліджень показали високу ефективність методу. Доктор Шапіро з колегами продовжила досліджувати застосування методу в інших аспектах ментального здоров’я, і ​​наразі область застосування EMDR-терапії охоплює значний перелік хворобливих станів та психологічних проблем:

ПТСР
Фобії, панічний та тривожний розлади
Наслідки травмуючих подій у нещодавньому чи далекому минулому (напад, нещасний випадок, стихійне лихо, сексуалізоване насильство, серйозні ушкодження, хірургічне втручання тощо)
Горе та утрата
Насильство або трагічна подія, пережиті дітьми
Сексуальна дисфункція
Хімічні та інші залежності
Гостра травма і різні особистісні проблеми
Соматичні болі
Серйозна життєва невдача
Діагностований розлад особистості
Депресія
Дисоціація і дисоціативний розлад
Тощо.

Теоретичною основою методу EMDR є модель адаптивної переробки інформації (АПІ-модель). Ця модель пояснює, як відбувається лікування травмуючого досвіду через EMDR.

Модель АПІ вважає причиною більшості патологій травмуючий досвід, інформація про який зберігається в психіці неадаптивно. Травмуючі події призводять до перевантаження системи переробки інформації, внаслідок чого вони не можуть адаптивно асимілюватися. Така подія зберігається в пам’яті не просто як інформація, а разом з емоціями, що викликають занепокоєння, з фізичними відчуттями і страхами, пережитими в момент події. Це означає, що психіка продовжує перебувати в контакті з травмуючими спогадами і вибудовує патерни подолання з метою захисту. Вони включають афекти, поведінку, переконання щодо себе і зміну структури особистості. Начебто це “кадр з минулого” – відчуття і поведінка такі ж самі, як у момент травмуючої події, хоча подія вже давно минула.

Метою EMDR-терапії є “розморозка застиглого кадру” і його змінення. Тобто слід зробити його таким, який не викликає наслідків у вигляді афекту, неадаптивних переконань, небажаної поведінки тощо. Рухи очей або інші способи білатеральної стимуляції під час сеансу EMDR активують асоціативні мережі пам’яті, в яких зберігається цей “застиглий кадр” з минулого, і роблять його доступним для переробки. Переробкою травмуючої події в EMDR-терапії називають процес налагодження зв’язку між спогадом-мішенню (обраним для переробки) і адаптивною інформацією з інших областей свідомості, що дає клієнту можливість рухатися вперед, проходячи через необхідні стадії афекту і усвідомлень. В результаті травмуючі спогади “перезаписуються” і можуть бути тепер адаптивно збереженими.

За Френсін Шапіро, протокол EMDR-терапії має на меті: допомогти клієнту здобути уроки з негативного минулого досвіду; знизити чутливість сьогоднішніх тригерів, які активуються недоречно й невчасно; і третє – створити шаблони майбутніх дій, які допоможуть досягти особистого та міжособистісного благополуччя.

Основний протокол EMDR-терапії містить такі фази: збирання анамнезу, підготовку до переробки, оцінку компонентів події-мішені, десенсибілізацію (переробку), інсталяцію (змінення переконань), сканування тіла (робота з фізичними феноменами), завершення переробки та повторну оцінку події.

Під час сесії EMDR для отримання доступу до спогадів, пов’язаних із сьогоднішними труднощами, застосовується нетривала билатеральная стимуляція (рухи очей, тактильна чи аудіальна стимуляція). Переробка головним чином відбувається за рахунок швидкого налагодження інтрапсихічних зв’язків між емоціями, інсайтами, відчуттями і спогадами, що виникають у ході сесії, які змінюються після кожного чергового сету білатеральної стимуляції.

Передбачається, що фокус на події-мішені провадить пов’язані з нею спогади в робочу (короткострокову) пам’ять. Білатеральна стимуляція перевантажує робочу пам’ять. І, оскільки її обсяг невеликий, то мозок прагне “скинути баласт” і “залишає за бортом” робочої пам’яті емоції та фізичні відчуття. Це природний процес, так само мозок тимчасово “відключає” емоції та відчуття під час сильного стресу, щоб заощадити енергію. Під час сеансу EMDR “залишені за бортом” компоненти травмуючого спогаду розпадаються і мозок зберігає інформацію з робочої пам’яті уже без них.

Таким чином, відбувається асиміляція адаптивної інформації, виявленої в інших мережах спогадів. Тепер ця інформація може вступити в контакт з раніше недоступною та ізольованою асоціативною мережею пам’яті, де травмуюча подія зберігалася. А отже, спогади про травмуючу подію можуть бути доповнені відсутніми компонентами (усвідомлення, висновки, інсайти, співвідношення з сьогоднішніми можливостями тощо) та перезбережені адаптивно.

Робота з неадаптивно збереженими спогадами в EMDR відрізняється від когнітивних методів реструктуризації тим, що тут терапевт не намагається навмисно змінити сьогоднішнє переконання клієнта або провести його рефреймінг, а передбачається, що переконання зміниться саме собою під час переробки спогаду-мішені.

Протягом фази десенсибілізації і інсталяції клієнт навчається механізму усвідомленості, що дозволяє знизити вимогливість до себе й водночас безоцінно спостерігати за всім, що відбувається.

Зміни, досягнуті під час EMDR-терапії, дуже стійкі. Людина, що успішно пройшла курс EMDR-терапії, не повертається більше до неадаптивних патернів мислення та поведінки, а її психіка вибудовує нові, більш адаптивні стратегії подолання.

Тривалість EMDR-терапії залежить від декількох факторів: чи є травмуюча подія поодинокою чи вона повторювалась; чи були в анамнезі людини інші травмуючі події; які були умови зростання та розвитку в ранні роки; які зовнішні умови та виклики життя в даний час; чи має людина зараз систему підтримки і життєві опори і наскільки вони розвинені; та інші особливості внутрішньої організації та міжособистісного функціонування.

Більш точно на питання про тривалість EMDR-терапії відповість EMDR-терапевт після декількох діагностичних зустрічей та збору травмаспецифічного анамнезу.

Поставити запитання щодо EMDR-терапії можна через форму зворотного зв’язку на сайті.

К.Віттенберг, PhD